- привчання
- [приеўча/н':а]
-н':а
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
привчання — я, с. Дія за знач. привчати і привчатися … Український тлумачний словник
привчання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
апорт — I а, ч. 1) Один із осінньо зимових сортів яблунь. 2) Великий кисло солодкий плід цього дерева. II а, ч. (мн. апо/рти, ів), фін. Плата за акції у вигляді майна, що надходить до акціонерного товариства. III 1) виг. Вигук, яким посилають собаку за… … Український тлумачний словник
вишкіл — колу, ч., розм. Ретельне навчання чого небудь, прищеплення певних навичок, привчання до дисципліни і т. ін … Український тлумачний словник
притравка — и, ж. Привчання молодих мисливських собак до роботи … Український тлумачний словник